Як постаратися не травмувати дітей, якщо розлучення не уникнути?
З приводу різних причин трапляється, що пара далі не може бути разом, і підходить до етапу, коли спільне життя вже не можливе. Але що робити, коли є діти? Як зробити так, щоб діти не отримали психологічної травми після розлучення батьків?
Давайте трохи поговоримо про те, як виглядає розлучення батьків очима дитини різного віку, і що потрібно зробити або чого не варто робити батькам.
З досвіду роботи з дітьми різного віку, які проживають розлучення батьків, можу відзначити, що діти до 10 років, вважають, що відносини між мамою і татом будуються на дружбі. У цьому ж віці діти не допускають можливості розлучень. А тих, у яких батьки розлучилися, вірять, що мама і тато помиряться і знову будуть разом. Багато з цих дітей бояться насмішок і відштовхнення себе в середовищі однолітків. А також переживають, що самі стали причиною розлучення батьків через свою погану поведінки.
Зрозуміти все, що відбувається в родині дитина не може без участі батьків. Як правило, діти, відкриті до контакту на цю тему, тому не варто боятися говорити з ними. З огляду на особливості і вік дитини в неї повинна скластися чітка, зрозуміла картинка події, що відбувається в родині.
Підлітки допускають розлучення батьків при несприятливій сімейній ситуації. Але, часто-густо у підлітків реакція на розлучення є у вигляді замкнутості і відчуженості. Складно і довго підпускають до себе оточуючих. Імовірність потрапити в «нехорошу» компанію зростає в рази.
Важливо знати, що всі діти, незалежно від віку, однаково вбирають слова батьків у відношенні один до одного, часто повторюють слова мам і тат про те, який інший поганий і т.д. Діти втягуються в дорослі конфлікти і маніпуляції. А з огляду на вік вони не готові і не можуть протистояти тиску батьків.
Й часто, залишаються самотні у своїх переживаннях. Саме в цей період дітям потрібна особлива увага і підтримка з боку обох батьків.
Тому, якщо розлучення дійсно необхідне прийміть на себе відповідальність за психічне благополуччя своєї дитини.
Про що потрібно знати батькам, при спілкуванні з дитиною::
Не можна проектувати на дитину своє негативне ставлення до колишнього партнера, такі фрази як «ти такий..., як твій батько» або «ти така ж ...., як твоя мати», формує у дитини невпевненість в собі і викривлене сприйняття мами або тата.
Не варто говорити погано про тата й маму при дитині або взагалі конкретно йому. Важливо знати, що дитина асоціює себе з батьком тієї статі, якої вона сама є. Ваші відносини - це подружні стосунки, чоловік і дружина - люди не рідні, а дитині - ви дві рідні (по крові) людини та інших рідних батьків у неї бути не може. Дитина відчуває свої почуття й у неї своє ставлення до мами і тата. Не забороняйте дитині бачитися і домовлятися з батьком, з яким вона не живе. Вона має на це право.
Якщо ваша сім'я переживає складний період, ви хочете вберегти дітей від психологічних травм і вам потрібна порада і підтримка фахівця, запрошуємо Вас в наш Нейропсихологічний центр PSYMED.
Запишіться до нас на консультацію
за телефоном: або заповніть заявку: Записатись на консультацію